Відшарування сітківки

автор статті

Фархат Хасан

Спеціалізація: лікар-офтальмолог-хірург, спеціаліст з вітреоретинальної хірургії
Категорія: вища
Лікарський стаж: 30 років

Відшарування сітківки: як розпізнати небезпечні симптоми

Відшарування сітківки – це стан, за якого світлочутливий шар ока (сітківка) відділяється від тканин, що забезпечують його живлення та функціонування. Без своєчасного лікування клітини сітківки можуть зазнати незворотного пошкодження, тому підозра на відшарування потребує невідкладного огляду офтальмолога.

Раптова поява численних «мушок», спалахів світла, темної тіні або відчуття «завіси» в полі зору – привід звернутися по допомогу негайно, бажано того самого дня. Не чекайте болю: відшарування сітківки найчастіше не болить. Не керуйте автомобілем самостійно, якщо поле зору або гострота зору погіршилися.

Матеріал має інформаційний характер. Діагноз і термін лікування визначає офтальмолог після огляду периферії сітківки з розширеною зіницею та необхідних інструментальних досліджень.

Як влаштована сітківка і що означає її відшарування

Сітківка вистилає внутрішню поверхню задньої частини ока. Вона перетворює світло на нервові сигнали, які передаються до мозку. У центрі сітківки розташована макула, відповідальна за деталізований зір; периферичні відділи забезпечують ширину поля зору та орієнтацію в просторі.

Коли між нейросенсорною сітківкою та пігментним епітелієм потрапляє рідина, її робота порушується. Зона втрати поля зору часто відповідає ділянці відшарування. Якщо процес досягає макули, різко страждає центральний зір, а прогноз залежить від тривалості й масштабів ураження.

Види відшарування сітківки

Регматогенне відшарування

Найпоширеніший тип виникає через розрив або отвір у сітківці. Розріджене скловидне тіло проходить крізь дефект і накопичується під сітківкою. Часто події передує заднє відшарування скловидного тіла: воно може потягнути сітківку та створити розрив.

Тракційне відшарування

Сітківку відтягують фіброзні мембрани. Такий механізм можливий при проліферативній діабетичній ретинопатії, після окремих запальних чи судинних станів, травм і попередніх операцій. Розрив може бути відсутнім, але при прогресуванні тракція деформує макулу або поєднується з регматогенним компонентом (отвіром).

Ексудативне відшарування

Рідина накопичується під сітківкою без первинного розриву. Причинами можуть бути запальні, судинні або пухлинні процеси. У такій ситуації важливо лікувати основне захворювання; хірургія, типова для регматогенного відшарування, потрібна не завжди.

Симптоми, які не можна ігнорувати

Найхарактерніші ознаки:

• раптове збільшення кількості рухомих темних крапок, ниток або «павутинок»
• короткі спалахи чи блискавки, особливо збоку та в темряві
• темна тінь, «штора» або «завіса», що насувається з певного боку
• випадіння частини поля зору
• раптове затуманення або зниження зору
• викривлення зображення, якщо залучена макула

Невелике периферичне відшарування іноді не дає помітних симптомів. Саме тому людям із високим ризиком важливі профілактичні огляди. Водночас поява мушок не завжди означає відшарування: часто причина – вікові зміни скловидного тіла. Відрізнити безпечний стан від розриву сітківки самостійно неможливо.

Кому загрожує відшарування сітківки

Ризик вищий у людей із високою короткозорістю, периферичними дистрофіями сітківки, перенесеним відшаруванням в іншому оці, сімейною історією хвороби, травмою ока, попередніми внутрішньоочними операціями, діабетичною ретинопатією або запальними захворюваннями. Вік також має значення через природні зміни скловидного тіла.

Наявність фактора ризику не означає, що відшарування обов’язково виникне. Профілактична лазерна коагуляція потрібна не кожній зоні стоншення. Рішення залежить від типу дефекту, симптомів, стану другого ока, сімейного анамнезу та планованих втручань.

Діагностика

Огляд із розширенням зіниці

Основою діагностики є детальний огляд очного дна. Лікар шукає розриви, визначає межі відшарування, стан макули, скловидного тіла та периферії. Для виявлення малих дефектів може застосовуватися склеральна депресія. Оглядають обидва ока.

ОКТ та ультразвукове дослідження

Оптична когерентна томографія допомагає оцінити макулу, наявність субретинальної рідини та тракції. Якщо очне дно закрите крововиливом, щільною катарактою чи іншим помутнінням, В-сканування ультразвуком дає змогу виявити відшаровану сітківку й оцінити скловидне тіло. Обсяг додаткової діагностики не повинен невиправдано затримувати лікування.

Розрив сітківки без відшарування

Якщо виявлено симптомний розрив, але сітківка ще прилягає, лікар може виконати лазерну фотокоагуляцію або кріопексію. Лазер робиться навколо дефекту (рпозриву або хоріоретинальної дистрофі формуються міцні хоріоретинальні спайки, які знижують імовірність проникнення рідини під сітківку. Ці методи не «зшивають» уже велике відшарування, але можуть запобігти його розвитку в правильно відібраних випадках.

Методи хірургічного лікування

Тактика залежить від виду, локалізації та кількості розривів, поширеності процесу, стану макули і кришталика, наявності проліферативної вітреоретинопатії та попередніх операцій. Іноді комбінують кілька методів.

Пневматична ретинопексія

У порожнину ока вводять газову бульбашку, яка притискає сітківку в зоні розриву; дефект додатково блокують лазером або кріотерапією. Метод підходить лише для певного розташування й конфігурації розривів та потребує точного позиціонування голови. Якщо сітківка не прилягає, може знадобитися інша операція.

Екстрасклеральне пломбування

До зовнішньої оболонки ока фіксують пломбу в зоні розриву. Він змінює контур стінки ока та наближає зовнишні шарі ока до зоні розриву, і таким чином блокує його. Метод може застосовуватися самостійно або разом із вітректомією, зокрема у молодих пацієнтів із певними типами розривів.

Вітректомія

Під час pars plana вітректомії хірург видаляє скловидне тіло, усуває тракції, розправляє сітківку, виконує лазерну коагуляцію і заповнює око газом або силіконовою олією. При складних випадках видаляють рубцеві мембрани. Силіконова олія потребує окремої операції для видалення, тоді як газ самостійно розсмоктується і не потребує додаткової операції.

Наскільки терміновою є операція

Відшарування сітківки є невідкладним станом, але точний час операції залежить від клінічної картини. Лікар враховує, чи прилягає макула, як швидко прогресує процес, де розташовані розриви, який зір має друге око та чи є інші ризики. Завдання пацієнта – звернутися негайно, а не самостійно визначати, скільки можна чекати.

До огляду уникайте інтенсивних навантажень. Не закапуйте невідомі препарати й не намагайтеся «перечекати» симптоми. Лікарські краплі не здатні повернути відшаровану сітківку на місце.

Підготовка та анестезія

Перед втручанням уточнюють загальний стан, алергії, супутні хвороби та ліки. Особливо важливо повідомити про антикоагулянти, антиагреганти, цукровий діабет і серцево-судинні захворювання. Не требо скасовувати препарати без рішення відповідного лікаря. Операцію проводять під місцевою анестезією із або без седацієї – вибір залежить від обсягу втручання та стану пацієнта.

Відновлення після операції

Після операції застосовують призначені краплі, захищають око та приходять на контроль. Можливі почервоніння, помірний дискомфорт і затуманення. Якщо введено газ, зір відновлюється поступово в міру його розсмоктування. Хірург може призначити положення голови, щоб бульбашка підтримувала блокування розриву або розриви потрібної ділянки.

Поки газ повністю не зник, заборонені авіаперельоти та підйом на значну висоту. Необхідно попереджати анестезіолога про газову бульбашку: закис азоту може спричинити небезпечне розширення газу. Строки повернення до водіння, спорту, роботи, миття голови та фізичного навантаження встановлюють індивідуально.

Негайно зверніться до лікаря при сильному або наростаючому болю, нудоті, різкому падінні зору, вираженому почервонінні, гнійних виділеннях, новій тіні, спалахах чи численних мушках.

Прогноз для зору

Анатомічне прилягання сітківки не завжди означає повне відновлення зору. Прогноз кращий, якщо макула залишалася прилеглою, а лікування проведено до тривалого пошкодження фоторецепторів. Якщо центральна зона була відшарована, зір може покращитися протягом місяців, але інколи залишаються викривлення, знижена контрастність або обмеження гостроти зору.

На результат впливають тривалість і складність відшарування, проліферативна вітреоретинопатія, травма, діабет, стан зорового нерва, катаракта та інші хвороби. Консультація пояснює ймовірні сценарії без гарантій конкретного результату.

Можливі ризики і повторне відшарування

Можливі ускладнення включають інфекцію, крововилив, підвищення чи зниження внутрішньоочного тиску, катаракту, запалення, складки сітківки, двоїння після пломбування, повторні розриви та повторне відшарування. Рубцювання, відоме як проліферативна вітреоретинопатія, може знову стягувати сітківку та потребувати додаткової операції.

Профілактика та спостереження

Неможливо запобігти всім випадкам, але корисно проходити огляди відповідно до ризику, захищати очі від травм, контролювати цукровий діабет і негайно реагувати на нові симптоми. Після відшарування одного ока лікар оглядає друге та пояснює ознаки небезпеки. Самолікування вітамінами, судинними краплями або вправами не замінює огляду периферії сітківки.

Джерела

Матеріал ґрунтується на інформації National Eye Institute про відшарування сітківки, його види та операції, а також на клінічних матеріалах American Academy of Ophthalmology і American Society of Retina Specialists.