Facebook Pixel

Епіретинальна мембрана

Епіретинальна мембрана (епіретинальний фіброз), також, широковідома як целофанова макулопатія. Вона представляє собою аваскулярний (з кількома кров'яними судинами або без них) фіброз, що проявляється утворенням блискучих або помутнілих мембран на внутрішній поверхні сітківки.

Епіретинальна мембрана

Найчастіше утворені мембрани викликають мінімальні симптоми, які можуть проявлятися невочевидь. Але вони ведуть до повільної втрати зору і, окрім того, можуть викликати зорові спотворення реальних об’єктів, іншими словами – метаморфопсію. Взагалі, симптоми епіретинальної мембрани є тим вираженішими, чим сильніший вплив відбувається на макулу, яка є центральною частиною сітківки і допомагає нам розрізняти дрібні деталі. Саме завдяки макулі, ми можемо читати та розпізнавати обличчя.

Симптоми епіретинальної мембрани

Більшість людей, очі яких уразив епіретинальний фіброз, не мають симптомів. Вони дізнаються про них раптово: під час оглядів у офтальмолога. Зокрема, завдяки таким методам діагностики як оптична когерентна томографія (ОКТ). У таких випадках, людина має нормальний або майже нормальний зір і не розуміє у чому полягає загроза. Однак епіретинальна мембрана може повільно прогресувати, що призводить до візуальних спотворень того, що людина бачить насправді. Ці візуальні похибки, пацієнт може помітити, якщо на деякий час закриє очі, а потім відкриє – тоді вийде переконатися у тому що “щось не так”, адже кожного разу розмір, форма або відстань до об’єкта буде різною. Але, щоб відстежити такі симптоми, потрібно як мінімум про них підозрювати або чітко знати про існування епіретанальної мембрани після підтвердження методом ОКТ.

  • Візуальні спотворення або метаморфопсія, як правило, виражені у хибному баченні форми. Наприклад, усі знають, що віконні жалюзі або дверцята будь-яких меблів - прямі, але людина із епіретинальним фіброзом може помітити, що вони виглядають для неї "хвилястими" або "кривими", особливо - у порівнянні з іншими “правильними” об’єктами поблизу.
  • У поширених випадках симптоми епіретинальної мембрани проявляються як суттєве зниження зору. 

Рідше, епіретинальний фіброз може викликати такі симптоми:

  • Подвоєння або “розмитість” контурів різних об’єктів
  • Надмірна чутливіть до світла ябо яскравого зображення
  • Об’єкти виглядають меншими або більшими, аніж вони є насправді.   

Причини виникнення епіретинальної мембрани

Найпоширенішою причиною епіретинальної мембрани є дефект у поверхневій оболонці сітківки, де знаходяться гліальні клітини. Вони здатні мігрувати, і можуть почати утворення мембранного листа на поверхні сітківки. Ця мембрана може з'явитись як нестійке покриття схоже на целофан. З часом, мембрана здатна згортатись і викликати розтяжіння або зминання сітківки, що призводить до зменшення зору і розвитку метаморфопсії.

Ризик утворення епіретинального фіброзу збільшується з віком. Дослідження показали, що 2% пацієнтів – це люди, старші 50 років. А у 20% - пацієнти, у яких виявлено целофанову макулопатію, - люди, старші 75 років. У людей, які мають схильність до проблем із очима, епіретанальна мембрана може бути виявлена у ранньому віці. Найбільш поширеною причиною, однак, є відшарування сітківки.

Фактори ризику для виникнення епіретинальної мембрани

Целофанова макулопатія, також, може бути пов’язана із іншими процесами та патологіями очей:

  • Відшарування сітківки або її розрив
  • Судинні захворювання сітківки, такі як діабетична ретинопатія або оклюзія судин сітківки
  • Операції на очах
  • Травми
  • Запалення (увеїт)
  • Якщо окремої причини немає, то походження епіретинальної мембрани називають ідіопатичним (тобто – з невідомих причин).

Епіретинальна мембрана вражає одразу обидва ока у 10%-20% випадків. Але, при цьому, на різних очах вона може мати різні стадії розвитку.

Діагностика та виявлення епіретинального фіброзу

Більшість випадків епіретинальної мембрани офтальмологи діагностують під час звичайного клінічного іспиту. Для оцінки тяжкості епіретинального фіброзу, викорустовується оптична когерентна томографія. Щоб визначити які причини спровокували захворювання, іноді застосовуються додаткові тестування, наприклад – флюоресцентна ангіографія.

Центр Клінічної Офтальмології пропонує послуги для вирішення проблеми зору

Оскільки, у більшості випадків, стани епіретинальної мембрани є досить стабільними віковими процесами, і їх можна просто контролювати, якщо це істотно не впливає на бачення. У таких випадках, мембрана природньо звільняється від сітківки, полегшуючи зчеплення та очищуючи зір. Однак, якщо іспит показує прогресування та/або функціональне погіршення зору, може бути рекомендоване хірургічне втручання.

Для лікування епіретинального фіброзу немає очних крапель, ліків або харчових добавок. Хірургічна процедура під назвою вітректомія є єдиним варіантом для очей, що потребують лікування целофанової макулопатії. При вітректомії, в білій частині ока робляться невеликі розрізи, а склоподібний гель, що заповнює його зсередини, замінюється фізіологічним розчином. Це дозволяє отримати доступ до поверхні сітківки та видалити епіретинальну мембрану делікатними щипцями. Це допомагає макулі розслабитися і розправити зморшки.

Ризики вітректомії невеликі. В одного із ста пацієнтів може розвинутись відшарування сітківки, а один із 2000 пацієнтів може страждати через інфекцію після хірургічного втручання. Пацієнти, які все ще мають свою природну лінзу, після операції можуть страждати на прогресування катаракти в оперованому оці.

Фактори, що впливають на успішність відновлення зору після вітректомії

  • Тривалість часу присутності зморшкуватої макулопатії
  • Ступінь тяги (або потягування) мембраною сітківки

Центр Клінічної Офтальмології звертає Вашу увагу! Ідіопатичні випадки епіретинальної мембрани мають кращий прогноз, ніж очі з попереднім відшаруванням сітківки або захворюваннями судин сітківки.

Хочемо запевнити: вітректомія епіретинальної мембрани має хороший показник успіху. У більшості пацієнтів після вітректомії спостерігається поліпшення гостроти зору та зменшення метаморфопсії. Важливо не втрачати час, а вчасно пройти обстеження та погодитись на операцію, якщо вона є необхідною мірою у збереженні Вашого зору!