Види катаракти

автор статтi

Костюк Наталія Олександрівна

Спеціалізація: офтальмолог-хірург, фахівець із лікування глаукоми, катаракти, сітківки
Категорія: вища
Науковий ступінь: кандидат медичних наук
Лікарський стаж: 31 рік

Катаракта — це прогресуюче помутніння природного кришталика ока, що призводить до поступового зниження гостроти зору та порушення передачі світла на сітківку. Це один із найпоширеніших причин зорової інвалідності у людей старшого віку, але може розвиватися і в молодих пацієнтів залежно від причин та факторів ризику.

Класифікація катаракти важлива для розуміння механізму розвитку, прогнозу зору та планування лікування, зокрема хірургічної операції.

Класифікація катаракти за локалізацією помутніння

Ядерна катаракта

Це найпоширеніший тип катаракти, що формується в центральній частині кришталика — так званому ядрі. Зазвичай вона розвивається поступово з віком, пов’язана зі змінами білків кришталика, які з часом жовтіють та ущільнюються. При цьому типі катаракти зір на далечінь може погіршуватися раніше, ніж на близьку відстань; іноді пацієнти тимчасово відзначають «покращення» ближнього зору (ефект «фако міопізації»), але це лише проміжний етап у прогресуванні патології.

Кортикальна катаракта

Кортикальна катаракта виникає в корі кришталика — зовнішньому шарі навколо ядра. Помутніння починається з периферії та поступово поширюється до центру кришталика. Така форма може бути пов’язана із впливом ультрафіолетового світла, метаболічними порушеннями, наприклад при цукровому діабеті, або іншими факторами ризику. Основні симптоми включають підвищену чутливість до сильного світла та труднощі з контрастністю зображення, особливо в умовах яскравого освітлення.

Задньопідкапсулярна (posterior subcapsular) катаракта

Цей тип катаракти локалізується в задній частині кришталика безпосередньо під капсулою. Він прогресує швидше, ніж інші, і часто впливає на зір набагато раніше, особливо при читанні або у яскравому світлі. Така форма частіше спостерігається у пацієнтів, які застосовують довготривалу кортикостероїдну терапію, мають діабет або інші системні захворювання.

Класифікація катаракти за причиною виникнення

Вікова (сенільна) катаракта

Це найчастіший варіант, пов’язаний із природним процесом старіння. У більшості людей старше 60–65 років при об’єктивному огляді очей спостерігаються ознаки поступового помутніння кришталика.

Вроджена катаракта

Цей тип виявляється при народженні або незабаром після нього. Причинами можуть бути генетичні фактори, інфекції під час вагітності (наприклад краснуха) або інші внутрішньоутробні впливи. Якщо не виявити та не лікувати вчасно, вроджена катаракта може призвести до порушення нормального розвитку зору у дитини.

Вторинна катаракта

Розвивається як наслідок інших захворювань або впливу зовнішніх чинників. До таких відносять катаракту, що виникає після тривалого застосування деяких медикаментів (наприклад кортикостероїдів), в результаті травм очей, при хронічному запаленні ока або після інших очних операцій.

Травматична катаракта

Цей варіант виникає після механічної або хімічної травми ока. Помутніння може з’явитися одразу після травми або розвинутись поступово протягом місяців чи років після ушкодження.

Класифікація катаракти за ступенем зрілості

Початкова (рання) катаракта

Помутніння кришталика ще незначне, і на початку зниження зору може бути мінімальним або непомітним. Пацієнт може не мати суттєвих скарг, однак зміни вже помітні при спеціальному огляді.

Незріла катаракта

Помутніння прогресує, знижується гострота зору, з’являються помітні зміни в сприйнятті кольорів та контрастності. Це стадія, на якій люди часто звертаються до офтальмолога зі скаргами на погіршення зору.

Зріла катаракта

Уся площа кришталика стає мутною, світло практично не проходить через структуру. Зір може бути суттєво зниженим.

Перерзріла (hіpermature) катаракта

На цій стадії білки кришталика розпадаються й можуть набувати рідкої консистенції, що може підвищувати ризики ускладнень при хірургічному лікуванні.

Комбіновані форми катаракти

Катаракта може мати змішаний характер, коли кілька видів поєднуються одночасно. Наприклад, ядерно-кортикальна катаракта має ознаки помутніння як центрального ядра, так і зовнішньої частини кришталика. Такі випадки потребують індивідуального підходу при діагностиці й лікуванні.

Інші форми катаракти

Окрім найбільш поширених типів, існують й інші форми катаракти, розвиток яких пов’язаний з впливом зовнішніх чинників або загальними захворюваннями організму.

Радіаційна катаракта виникає внаслідок впливу іонізуючого випромінювання. Таке ураження може спостерігатися у пацієнтів, які проходили променеву терапію, а також у осіб, що зазнали професійного або техногенного опромінення. Помутніння кришталика при цьому може розвиватися поступово, інколи через роки після впливу випромінювання.

Медикаментозно індукована катаракта формується внаслідок тривалого застосування певних лікарських засобів, найчастіше системних або місцевих кортикостероїдів. Ризик розвитку такої катаракти залежить від дози, тривалості лікування та індивідуальної чутливості пацієнта.

До цієї групи також належать катаракти, асоційовані із системними захворюваннями, зокрема цукровим діабетом, ендокринними порушеннями, метаболічними синдромами та хронічними запальними процесами. Окремо виділяють катаракти, що розвиваються на тлі захворювань самого ока, таких як увеїти, глаукома або після перенесених внутрішньоочних оперативних втручань.

Незалежно від причини виникнення, всі ці форми катаракти мають спільну ознаку — прогресуюче помутніння кришталика, яке при досягненні клінічно значущої стадії потребує хірургічного лікування відповідно до чинних клінічних рекомендацій.

Висновок

Розуміння видів катаракти має практичне значення для точного діагностичного процесу, визначення прогнозу і вибору тактики лікування. Незалежно від типу, єдиним ефективним методом відновлення зорової функції при клінічно значущому помутнінні кришталика є катарактальна хірургія із заміною кришталика на штучний.

Ознайомитись у деталях про операцію на катаракту та її вартість