Вроджена катаракта у дітей: діагностика, операція та відновлення зору

автор статті

Лепіхова Олена

Спеціалізація: офтальмолог-хірург, фахівець із дитячої офтальмології
Категорія: вища
Лікарський стаж: 44 років

Вроджена катаракта у дітей: чому лікування не завершується операцією

Як виявляють вроджену катаракту, коли дитині потрібна операція, як відновлюють фокусування та чому після втручання важливе лікування амбліопії.

Катаракта – це помутніння природного кришталика ока. У дитини вона може бути наявною від народження або з’явитися в перші роки життя. Помутніння буває в одному чи обох очах, невеликим і периферичним або щільним у центрі зіниці.

Дитяче око не лише передає зображення – у перші роки мозок вчиться бачити. Якщо катаракта перекриває світлу шлях до сітківки, мозок не отримує чіткого сигналу, і формується деприваційна амбліопія. Тому важливі своєчасне очищення оптичної осі, точна корекція після операції та тривала зорова реабілітація.

Що відбувається при дитячій катаракті

Прозорий кришталик фокусує світло на сітківці та змінює оптичну силу для різних відстаней. При катаракті його білки й структура втрачають прозорість. Світло розсіюється або не доходить до сітківки, тому зображення стає нечітким.

Вплив на зір залежить не лише від розміру помутніння, а й від його розташування, щільності, однобічності та віку появи. Невелика периферична катаракта може не заважати розвитку зору й потребувати спостереження. Щільне центральне помутніння в немовляти може бути критичним навіть за короткий час.

Чому виникає вроджена катаракта

Причина може бути генетичною, метаболічною, пов’язаною з внутрішньоутробною інфекцією, особливостями розвитку ока або системним синдромом. Однобічна катаракта часто виникає ізольовано, тоді як двобічний процес частіше потребує оцінки сімейного анамнезу й загального здоров’я.

У багатьох дітей точну причину встановити не вдається. Це не означає, що батьки щось зробили неправильно під час вагітності. Обсяг лабораторних і генетичних досліджень визначає лікар з урахуванням типу катаракти, стану другого ока, інших симптомів і сімейної історії.

Інші види катаракти в дитячому віці

Катаракта може розвинутися пізніше після травми, запалення, операції, променевого впливу або на тлі системних і метаболічних хвороб. Тривале застосування деяких препаратів, зокрема кортикостероїдів, також може бути фактором ризику.

Травматичне помутніння іноді з’являється не одразу. Після удару, проникаючої рани або контакту з гострим предметом дитину має оглянути офтальмолог, особливо при болю, світлобоязні, зміні форми зіниці чи погіршенні зору.

Ознаки, які можуть помітити батьки

Найвідоміша ознака – білий або сірий колір зіниці замість нормального чорного. На фотографіях один червоний рефлекс може бути відсутнім, тьмяним або білим. Інші прояви – косоокість, ністагм, труднощі з фіксацією, відсутність реакції на обличчя чи іграшку, наближення предметів до ока.

Білий рефлекс зіниці, або лейкокорія, не є специфічним лише для катаракти. Він може супроводжувати й інші серйозні захворювання, тому потребує термінового огляду. Не варто встановлювати діагноз за фотографією або чекати наступного планового скринінгу.

Коли потрібна невідкладна консультація

Зверніться якнайшвидше, якщо зіниця виглядає білою, один червоний рефлекс на фото відсутній, дитина раптово перестала фіксувати погляд, з’явилися косоокість, ністагм, біль, почервоніння або травма. У немовлят затримка діагностики особливо небажана через швидкий розвиток амбліопії.

Якщо катаракту вже діагностовано, терміново повідомте лікаря про різке почервоніння, світлобоязнь, збільшення ока, помутніння рогівки або виражену сльозотечу. Ці симптоми можуть вказувати на підвищення внутрішньоочного тиску чи інше ускладнення.

Як проходить обстеження

Дитячий офтальмолог оцінює фіксацію та поведінку зору, положення й рухи очей, реакції зіниць і червоний рефлекс. Після розширення зіниці оглядає кришталик, сітківку та зоровий нерв. У старших дітей вимірюють гостроту зору окремо для кожного ока.

Рефракцію визначають після циклоплегічних крапель. Якщо через щільну катаракту очне дно не видно, ультразвукове дослідження допомагає оцінити задній відділ ока. Перед операцією вимірюють довжину ока й кривизну рогівки для планування оптичної корекції.

Обстеження під анестезією

Немовля або маленька дитина не завжди може пройти всі вимірювання у свідомості. Тоді лікар може запропонувати детальний огляд під короткою загальною анестезією, іноді разом із запланованою операцією. Це дозволяє безпечно отримати точні дані без примусу й рухів.

Чи кожна катаракта потребує операції

Ні. Невелике помутніння поза центральною оптичною віссю, яке не знижує зір і не прогресує, можна спостерігати. Дитині можуть призначити окуляри та лікування амбліопії, якщо чіткості зображення достатньо. Контроль потрібен, бо вплив може змінюватися з ростом ока.

Операція показана, коли катаракта суттєво перешкоджає формуванню чіткого зображення, знижує зір, спричиняє косоокість або ністагм. Для рішення враховується вік, однобічність, щільність і розташування помутніння, інші аномалії ока та можливість родини виконувати післяопераційне лікування.

Чому строки лікування такі важливі

При щільній катаракті, наявній від народження, зоровий мозок може швидко втрачати можливість навчитися використовувати це око. Тому після підтвердження функціонально значущого помутніння операцію планують без затримки, але з урахуванням безпеки анестезії та стану дитини.

Не існує одного календарного терміну для всіх випадків. Однобічна і двобічна катаракта, часткове й повне помутніння мають різний ризик амбліопії. Точний час визначає дитячий офтальмохірург після огляду.

Як проходить операція

У дітей катаракту зазвичай видаляють під загальною анестезією. Через мікророзріз хірург відкриває передню капсулу та видаляє м’які помутнілі маси кришталика. Лазер зазвичай не є стандартним способом видалення дитячої катаракти.

У маленьких дітей часто додатково відкривають задню капсулу та видаляють невелику передню частину скловидного тіла. Це зменшує ризик розвитку вторинної катаракти. Розрізи можуть закриватися швами, які контролюють або видаляють за планом хірурга.

Штучний кришталик, контактна лінза чи окуляри

Після видалення природного кришталика око втрачає значну частину фокусувальної сили. Її компенсують інтраокулярною лінзою, контактною лінзою або окулярами. Вибір залежить від віку, однобічності, анатомії, супутніх ризиків і можливості щоденного догляду.

У частини немовлят штучний кришталик не встановлюють під час першої операції: око залишають афакічним і коригують контактною лінзою чи окулярами, а ІОЛ можуть імплантувати пізніше. В інших ситуаціях ІОЛ встановлюють одразу. Жоден варіант не скасовує потреби в окулярах, бо дитяче око росте, а ІОЛ не має природної акомодації.

Особливості розрахунку ІОЛ

Оптична сила ока змінюється в міру росту, тому розрахунок дитячої ІОЛ передбачає майбутній рефракційний зсув. Неможливо гарантувати, що рецепт залишатиметься незмінним. Регулярна рефракція та оновлення окулярів є нормальною частиною лікування.

Лікування амбліопії після операції

Операція очищує оптичну вісь, але мозок ще має навчитися використовувати отримане зображення. Для цього дитина повинна постійно мати точну оптичну корекцію. При однобічній катаракті часто призначають пластир на сильніше око, щоб стимулювати проопероване.

Режим оклюзії залежить від віку, гостроти зору й реакції на лікування. Його змінюють лише після контролю: надмірна оклюзія може послабити краще око. Саме послідовність із контактною лінзою або окулярами й пластирем часто визначає функціональний результат більше, ніж сама технічна операція.

Контактні лінзи в немовлят

Батьків навчають надягати, знімати та очищувати лінзу, розпізнавати її втрату й ознаки подразнення. Потрібно мати запасну корекцію та швидкий спосіб зв’язку з клінікою. Носіння лінзи без належної гігієни підвищує ризик інфекції рогівки.

Почервоніння, біль, світлобоязнь, виділення або раптова відмова дитини відкривати око потребують зняття лінзи й термінової консультації. Не використовуйте воду з-під крана, слину або розчини, не призначені для конкретного типу лінз.

Підготовка до операції та анестезії

Повідомте анестезіологу про недоношеність, серцеві й дихальні хвороби, застуду, алергії, ліки та попередні реакції на анестезію. Строго дотримуйтеся часу припинення їжі й рідини. Якщо дитина захворіла напередодні, зв’яжіться з клінікою, а не приховуйте симптоми.

Підготуйте документи, зручний одяг і звичний предмет для заспокоєння. Уточніть, які краплі застосовувати до операції, коли прибути та як організувати першу ніч. Дитина має їхати додому з дорослим, який може спостерігати за її станом.

Відновлення після операції

У перші дні можливі помірне почервоніння, сльозотеча, світлобоязнь і сонливість після анестезії. Застосовуйте краплі точно за схемою, захищайте око від тертя та приходьте на всі огляди. Обмеження щодо купання, садка, школи й активних ігор визначає хірург.

Негайно зверніться при сильному болю, наростанні почервоніння або набряку, гнійних виділеннях, травмі ока, блюванні, вираженій млявості чи погіршенні зорової поведінки. Немовля не може описати біль, тому важливі плач, відмова відкривати око та незвична реакція на світло.

Можливі ускладнення

До ризиків належать запалення, інфекція, кровотеча, зміщення ІОЛ, нерівна зіниця, відшарування сітківки та потреба в додаткових втручаннях. Профіль ризику залежить від віку й анатомії ока.

Особливо важливе тривале спостереження за внутрішньоочним тиском. Глаукома може виникнути через роки після операції навіть при доброму початковому результаті. Вона не завжди має помітні симптоми, тому планові огляди не можна припиняти після завершення раннього відновлення.

Прогноз для зору

Прогноз залежить від строку появи та лікування катаракти, однобічності, стану сітківки й зорового нерва, точності оптичної корекції та виконання терапії амбліопії. Раннє втручання створює можливість для розвитку зору, але не гарантує однакової гостроти обох очей.

У дітей із ністагмом, стійкою косоокістю або іншими вродженими аномаліями потенціал може бути обмеженим. Водночас систематична реабілітація допомагає використати максимально можливі зорові функції для навчання й повсякденного життя.

Повсякденне життя дитини після лікування

Більшість дітей після завершення відновного періоду може навчатися, гратися та бути фізично активною відповідно до віку. Окремі обмеження потрібні лише на період загоєння або за наявності супутньої патології. Захисні окуляри особливо важливі під час занять із ризиком травми, адже при однобічному зниженні зору необхідно берегти краще око.

Повідомте вихователя або вчителя про окуляри, контактну лінзу чи режим оклюзії. Дитині може бути складніше оцінювати відстань, ловити м’яч або орієнтуватися на сходах, поки зір адаптується. Підтримка без сорому й покарань підвищує прихильність до лікування.

На контроль беріть усі окуляри, запасну контактну лінзу, контейнер і список фактичного носіння оклюзії. Якщо корекція часто губиться або дитина відмовляється від неї, скажіть про це чесно: лікар допоможе знайти практичніший режим, не звинувачуючи родину.

Джерела

Матеріал підготовлено на основі інформації American Association for Pediatric Ophthalmology and Strabismus про дитячу катаракту, інтраокулярні лінзи й амбліопію, а також клінічних матеріалів American Academy of Ophthalmology з дитячої катарактальної хірургії.

Врожденная катаракта у детей: диагностика, операция и восстановление зрения